Therapia

В этом году уже в десятый раз проходит Всемирный день борьбы с сахарным диабетом (СД) (World Diabetes Day), который был учрежден Международной диабетической федерацией (International Diabetes Federation) и Всемирной организацией здравоохранения (World Health Organization) в 1991 г. в связи с угрозой возрастания заболеваемости СД. С 2007 г. этот день проводится под эгидой ООН. День проведения, 14 ноября, был выбран для увековечения памяти Ф. Бантинга, родившегося 14 ноября 1891 г. и впервые спасшего жизнь пациенту при помощи инъекции инсулина. В Украине проблема СД является такой же острой, как и во всем мире, а возможно, еще острей в силу целого ряда причин. Вместе с тем в изучении СД открываются все новые страницы, изменяются некоторые подходы к лечению пациентов. Об этом пойдет речь в нашей беседе с одним из ведущих специалистов в области лечения СД, чл.-кор. Национальной академии медицинских наук Украины (НАМНУ), зав. кафедрой диабетологии Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика, заслуженным деятелем науки и техники Украины, членом Президиума Европейской ассоциации по изучению СД, членом Президиума рабочей группы по диабетической нейропатии при Европейской ассоциации по изучению СД, доктором мед. наук, профессором Борисом Никитичем Маньковским.

Joan C. Han, Debbie A. Lawlor, Sue Y.S. Kimm

Lancet 2010; 375: 1737–48   

Распространенность детского ожирения в мире в последние три десятилетия существенно возросла. Принято считать, что повышение частоты выявления таких нарушений, как сахарный диабет 2-го типа у детей, является результатом эпидемии ожирения. Достигнут значительный прогресс в понимании генетики и физиологии контроля аппетита и, вследствие этих достижений, в освещении причин некоторых редких синдромов ожирения. Именно эти редкие синдромы уже преподали нам несколько уроков по предупреждению или обратному развитию ожирения у большинства детей. Калорийность потребляемой пищи и рекомендации в отношении физической активности нуждаются в переоценке и усовершенствованной количественной оценке на популяционном уровне в связи с малоподвижным образом жизни детей в наше время. Для индивидуального лечения современные рекомендации по подсчету калорий могут быть слишком консервативными, учитывая развивающуюся теорию о так называемом энергетическом дисбалансе. Хотя качество научных работ, посвященных как профилактике, так и лечению ожирения, улучшилось, необходимы высококачественные многоцентровые исследования с продолжительным периодом наблюдения. В то же время подходы к профилактике и лечению с увеличением расхода энергии и уменьшением ее потребления являются перспективными. Недавно полученные данные свидетельствуют, что спиралеобразное нарастание распространенности детского ожирения может быть приостановлено; следует увеличить прилагаемые усилия для сохранения этой потенциально вдохновляющей тенденции.

FDA одобрило новое средство для профилактики инсульта у больных с фибрилляцией предсердий

Ингибитор Xa-фактора превосходит ацетилсалициловую кислоту в снижении риска инсульта у пациентов с фибрилляцией предсердий и непереносимостью варфарина

Перспективы почечной заместительной терапии (гемодиализа) в Украине

Во Львове открыт Областной центр малоинвазивной хирургии детского возраста и хирургии новорожденных

П.В. Федорич, канд. мед. наук, Українська військово-медична академія,
О.Ю. Мацас, Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

На сьогодні серед інфекційних захворювань сечостатевої системи в жінок найпоширенішим є бактеріальний вагіноз (БВ) [4, 15].

БВ — інфекційний синдром, пов’язаний з дисбіозом вагіни, для якого характерними є висока концентрація облігатних анаеробних мікроорганізмів та різке зниження вмісту лактобацил або їхня відсутність. У розвитку даної патології відіграють роль такі мікробні агенти, як Gardnerella vaginalis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealiticum, Bacteroides, Prevotella, Porphyromonas, Peptostreptococcus, Fusobacterium nuclearum, Enterococcus, Listeria monocytogenes, Mobiluncus, Leptotrichia, Candida albicans та Streptococcus viridens [6, 9, 17, 25].

Д.Д. Іванов, д-р мед. наук, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
І.Л. Кучма, Олександрівська центральна клінічна лікарня,
М.Д. Іванова, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Сьогодні термін «хронічна хвороба нирок» став не тільки узагальнюючим, а й самостійним діагнозом. Найближчим часом нас чекає необхідність звикати до нового діагнозу — «гостре ураження нирок» (ГУН), який теж може стати самостійним, змінивши більш звичний термін «гостра ниркова недостатність» (ГНН). Наприкінці поточного — на початку майбутнього року очікується публікація настанов KDIGO (Kidney Diseases: Improving Global Outcomes) з ГУН, хоча цей термін був запропонований для використання ще у 2007 р.

Д.А. Лисенко, канд. мед. наук, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів) — достатньо частий клінічний симптомокомплекс, який потребує клініко-лабораторного обстеження хворого з метою виявлення причини його виникнення та вироблення подальшої тактики обстеження і лікування.

Лімфатичні вузли у дорослих функціонують як біологічні фільтри, усуваючи мікроорганізми з лімфатичних судин та дренуючи прилеглі вогнища інфекції. Лімфатичні вузли є периферичними лімфатичними органами, які беруть участь в утворенні, проліферації, диференціації макрофагів, Т- і В-лімфоцитів.

И.В. Дуган, канд. мед. наук, Г.В. Мясников, д-р мед. наук,
А.П. Казмирчук, канд. мед. наук, Главный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» (ГВМКЦ «ГВКГ»), Киев

Больной С., 18 лет, поступил в ГВМКЦ «ГВКГ» с жалобами на не связанную с приемом пищи боль в эпигастральной области, усиливающуюся в горизонтальном положении, а также периодическое послабление стула, не зависящее от характера принимаемой пищи. За последние месяцы похудел на 10 кг.

І.І. Теслюк, канд. мед наук, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Критичний стан — це різке погіршення стану здоров’я пацієнта внаслідок захворювання, травми, операції тощо. Такі хворі потребують постійного спостереження і лікування у відділеннях інтенсивної терапії та реанімації.

Прояви критичного стану зазвичай неспецифічні, подібні до порушень окремих функцій організму, які можуть розвиватися під дією різних етіологічних чинників. З огляду на це у реаніматології та інтенсивній терапії застосовують синдромальний підхід, який дозволяє обирати метод лікування невідкладного стану.

А.М. Балко, С.М. Прокопчук, М.А. Калашников, канд. мед. наук, Головний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України

Пацієнта О., 18 років, мешканця Полтавської області, було госпіталізовано до клініки гастроентерології Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВМКЦ «ГВКГ») МО України 12 травня 2010 р. зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, незначну нудоту та епізоди загальної слабкості.

За даними анамнезу: протягом останніх 3 років після порушення дієти виникали біль в епігастральній ділянці та печія. За місцем проживання амбулаторно лікувався з приводу хронічного гастродуоденіту. Погіршення стану відзначив тиждень тому.

За даними езофагогастродуоденоскопії (ЕФГДС): у цибулині дванадцятипалої кишки виявлено ерозії діаметром до 1–2 мм, у зв’язку з чим пацієнта було направлено до клініки гастроентерології ГВМКЦ «ГВКГ».

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — захворювання, зумовлене невідповідністю кровопостачання серця, яке здійснюють коронарні судини, потребам міокарда. ІХС включає п’ять клінічних форм: раптову коронарну смерть, стенокардію, гострий інфаркт міокарда, кардіосклероз, безбольову форму. В основі захворювання лежить розвиток і прогресування атеросклерозу (відкладання в стінці судин серця холестеролу у вигляді бляшок, які звужують просвіт судин, а у випадку розриву стають причиною утворення тромбу, що призводить до інфаркту міокарда). Найважливіші чинники ризику, які обумовлюють розвиток і прогресування ІХС: підвищений рівень холестеролу в крові; високий артеріальний тиск; куріння; нераціональне харчування; недостатня фізична активність; надлишкова маса тіла; психоемоційні перевантаження. З метою попередження розвитку ускладнень (інфаркту міокарда, серцевої недостатності) дуже важливо виконувати рекомендації лікарів, що ґрунтуються на принципах доказової медицини і ефективність яких доведено в міжнародних багатоцентрових дослідженнях. ІХС — це хронічне захворювання, яке має схильність до прогресування. Лікування має бути постійним, не слід відміняти його самостійно за будь-яких причин! Виконуйте рекомендації щодо режиму прийому призначених Вам ліків. Пам’ятайте, що раптове припинення лікування може мати негативні наслідки для здоров’я та самопочуття.

О.Е. Бобров, д-р мед. наук, Центр онкологии и радиохирургии «Киберклиника Спиженко»

Все начиналось с древних времен

Медицинские знания древних народов были крайне поверхностными. В Библии до эпохи Царств, даже в Палестине до исхода из нее иудеев нет никакого упоминания о врачах. Медицина тогда была в ведении жрецов и, в известной мере, сохраняла связь с магией. Только жрецы имели право общаться с родовым тотемом, олицетворявшим божество — хранителя племени. Понятно, что в случаях неудачного лечения желающих свести счеты со сверхъестественными силами не было. Авторитет и власть жрецов были абсолютными.

Постепенно племена мигрировали, вымирали, воевали и… объединялись. Это привело, с одной стороны, к многобожеству и установлению иерархии богов, поскольку тотем победителя автоматически становился старшим. С другой стороны, при неудачном лечении появлялась реальная возможность сведения счетов с конкурентами путем развенчания возможностей их божества, а заодно и обслуживающих его жрецов. Из истории известны случаи, когда низвергнутый тотем сжигали, топили, причем нередко вместе с его хранителями-жрецами.