Therapia

Дотримання прав медичних працівників в українському контексті треба розглядати неподільно з питанням дотримання прав пацієнтів. Медики за своїм статусом мають стояти на сторожі здоров’я пацієнтів. Натомість саме вони часто опиняються беззахисними і гостро потребують упорядкованих юридичних механізмів, які б забезпечували їм відповідну компенсацію (і не обов’язково матеріальну) після щоденного стикання із людською бідою. Тому питання правового захисту медичних працівників зараз звучить особливо актуально. Чи існують сьогодні дієві механізми захисту прав медичних працівників? Як захистити лікаря в юридичному плані? Це питання, з якими редакція журналу звернулася до фахівців з Управління охороною здоров’я та медичного права.

Benjamin M.P. Tang, Guy D. Eslick, Caryl Nowson, Caroline Smith, Alan Bensoussan

Резюме

Введение. Точно не установлено, может ли применение препаратов кальция снизить частоту остеопоротических переломов костей. Нами проведен метаанализ, в который были включены все рандомизированные исследования, в которых применяли кальций или кальций в комбинации с препаратами витамина D для предотвращения переломов и потери костной массы вследствие остеопороза.

А.Е. Мухоморов, Я.В. Стовбург
Главный военный клинический госпиталь, клиника психиатрии

   Современный образ жизни с высоким уровнем фоновых психоэмоциональных нагрузок приводит к развитию и неуклонному прогрессированию стертых, неярких в клинических проявлениях, затяжных невротических и депрессивных состояний, которые долгое время не распознаются как самими пациентами, так и врачами. Как правило, это комплексные психоэмоциональные состояния, включающие негативные эмоции (подавленное настроение, тоска, тревога, беспокойство), когнитивные нарушения (снижение интеллектуальной продуктивности) и соматовегетативные расстройства (различного рода боль, беспричинное недомогание, прерывистый сон, мучительный подъем, требующий волевого усилия, снижение работоспособности).

Т.А. Перцева, В.В. Дмитриченко
Днепропетровская государственная медицинская академия, кафедра факультетской терапии и эндокринологии

   Инфекции нижних дыхательных путей характеризуются различными клиническими проявлениями. Наиболее актуальными являются острый бронхит, обострения хронического бронхита, пневмония и инфекционное обострение хронического обструктивного заболевания легких. Если актуальность бронхитов в большей степени объясняется их широкой распространенностью, то актуальность пневмонии связана с потенциальной тяжестью заболевания, нередко необходимостью стационарного лечения, а в случае некоторых инфекций — с высокой летальностью. В спектре препаратов, применяющихся для лечения инфекций нижних дыхательных путей, макролиды традиционно занимают важное место [2].

C. Charlier, E. Hart, A. Lefort, P. Ribaud, F. Dromer, D. W. Denning, O. Lortholary

Введение

   Флуконазол был открыт Richardson et al. [1, 2] во время работы в компании Pfizer в г. Сэндвич, Великобритания, в ходе реализации программы, начатой в 1978 г. Проведение 2-й фазы исследований началось в 1988 г. и было сфокусировано на кандидозных, криптококковых и кокцидиомикозных инфекциях, изначально с применением дозы 50 мг/сут [3–6]. Возрастающая потребность в азолах (активных при пероральном приеме) в связи с эпидемией СПИДа и достаточно высокая эффективность препарата даже в низких дозах способствовали ускоренной регистрации флуконазола в 1990 г. как в США, Управлением по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (FDA), так и в европейских странах.

D. Ougrin, R. Banarsee, M. Kulkarni

   Статья, предоставленная коллегами из Лондона, представляет собой краткий обзор, посвященный проблеме депрессии у детей и подростков в Великобритании. Авторы описывают особенности данного состояния и алгоритмы лечения, основанные на рекомендациях Национального института здоровья и клинического мастерства (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE) [18].

Rupal Shah

   Диспепсия широко распространена среди населения. В Великобритании это состояние встречается приблизительно у 40% взрослых. Ежегодно врач общего профиля наблюдает в среднем 210 пациентов с симптомами диспепсии (около 4% всех врачебных консультаций) и в среднем одного из 10 таких пациентов направляет на дополнительное обследование. У лиц, принимающих нестероидные противовоспалительные препараты, примерно в 10–20% случаев развивается пептическая язва верхних отделов пищеварительного тракта, которую можно выявить при эндоскопическом исследовании — эзофагогастродуоденоскопии (ЭГДС). Ежегодные затраты в Великобритании на лечение препаратами, угнетающими секрецию соляной кислоты, составляют около 500 млн фунтов стерлингов.

 

 

Л.В. Дудар, д-р мед. наук, профессор кафедры факультетской терапии № 1 с курсом последипломной подготовки врачей по гастроэнтерологии и эндоскопии Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца

   В клинической практике гастроэнтеролога встречается немало трудностей при диагностике определенных нозологических форм, даже несмотря на проведение различных диагностических исследований. Часто это связано с тем, что использованные методы, особенно УЗИ, рентгенография желудка, тонкой и толстой кишки, а также результаты многих биохимических исследований позволяют в большинстве случаев заподозрить патологию или выявить ее косвенные признаки. Методы же точной диагностики, такие, как лапароскопия, биопсия, прицельная биопсия, компьютерная томография и колоноскопия, используются редко. Представленный ниже клинический случай является одним из подтверждений сказанного выше.

 

М.Г. Бєлотєлов, начальник відділу інформаційно-правового забезпечення Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг МОЗ України

   Ліцензування є однією з форм державного регулювання господарської діяльності. Ліцензуванню підлягають певні види господарської діяльності, встановлені Законом України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі — Закон про ліцензування), серед яких названо й медичну практику.

І.О. Дудар, Ю.І. Гончар
Інститут нефрології АМН України

   Протягом останніх 10 років кількість хворих, які перебувають на діалізі, збільшилася на 70%. Кількість таких пацієнтів коливається від 40 (Китай) до 1940 (Японія) і в середньому становить 125–700 на 1 млн населення, щорічно збільшуючись на 7%. У 2001 р. понад 1 млн пацієнтів проводили лікування за допомогою діалізних методів. На кінець 2004 р. вже близько 1 783 000 пацієнтів перебували на замісній нирковій терапії (ЗНТ): 1 371 000 (77%) проводили діаліз, а 412 000 (23%) жили з функціонуючим трансплантатом [1]. Аналіз цих цифр за географічними регіонами світу свідчить, що співвідношення відсотка хворих, які перебувають на діалізі, до таких із трансплантованою ниркою на рівні 70: 30 є характерним для Північної Америки, Європи і Ближнього Сходу.

Розмови й суперечки на тему сімейної медицини точаться вже давно. Одні не розуміють, навіщо вона взагалі нам потрібна, інші погоджуються, що щось у цьому нововведенні таки є. За останні десять років МОЗ України доклало неабияких зусиль (і державних грошей!) задля «популяризації ідеї сімейної медицини» в суспільстві. Було проведено безліч семінарів, конференцій та два з’їзди, присвячених цій темі. Втім, багато хто вважає таку «популяризацію» цинічною дискредитацією сімейної медицини як такої, оскільки розроблені МОЗ принципи функціонування первинної ланки охорони здоров’я роблять із сімейних лікарів справжніх кріпаків.