Впродовж 11 років доброю тра-дицією стало проведення цього заходу, який за цей час став популярним не лише серед кардіологів, але й серед лікарів інших спеціальностей.

Кожного року тематика засідань формується під впливом найбільш актуальних проблем кардіології. У 2010 р. завершу-ється виконання Державної програми попередження та ліку-вання серцево-судинних та судинно-мозкових ускладнень та Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензіі в Україні. Це привід для аналізу та перших підсумків. Що вдалося? Що попереду? Чи можемо ми сьогодні запропонувати хво-рим нові можливості з профілактики та покращання прогнозу серцево-судинних захворювань? Саме ці питання були у центрі уваги цьогорічного конгресу.

Конгрес зазвичай відбувається після аналогічного заходу Європейського товариства кардіологів (ЄТК). Дані, оприлюднені під час цього відомого у світі заходу, мають величезний вплив на формування принципів надання медичної допомоги кардіо-логічним хворим не лише у Європі, а й в усьому світі. За короткий час фахівці робочих груп АКУ на підставі аналізу рішень ЄТК переглядають національні рекомендації з діагностики та лікування відповідної патології. Під час проведення Конгресу стало традиційним оприлюднення, яке відбулося і цього року, таких змін: були запропоновані нові рекомендації АКУ щодо лікування стабільної стенокардії; анонсовано новий європейський підхід до класифікації фібриляції передсердь (ФП), зокрема класи ФП залежно від симптомів відповідно до настанов Європейської асоціації серцевого ритму; запропоновано оновлені шкали під-рахунку ризику тромбоемболії при ФП неклапанної етіології та ризику кровотечі.

Під час проведення Конгресу також було анонсовано зміни, що стосуються удосконалення структури АКУ, враховуючи реструктуризацію, що відбувається наразі у ЄТК. Так, після консультацій з керівництвом цієї організації в межах АКУ створено три фахові асоціації: Асоціацію аритмологів України (ініціативну групу якої очолює проф. О.С. Сичов); Українську асо-ціацію фахівців з невідкладної кардіології (ініціативну групу очолює проф. О.М.Пархоменко) та Українську асоціацію фахів-ців із серцевої недостатності (керівником ініціативної групи якої є проф. Л.Г. Воронков). Метою створення цих асоціацій, як пояснено у зверненні президента АКУ, академіка НАМН України В.М. Коваленка до учасників Конгресу, є покращання взаємо-дії між АКУ та профільними асоціаціями ЄТК. Кардіологів було запрошено до участі у новостворених профільних асоціаціях.

Кількість відвідувачів Конгресу за останні роки настільки зросла, що аудиторії традиційного місця проведення засідань у Палаці мистецтв «Український дім» були не в змозі роз-містити усіх бажаючих, тому засідання також відбувались у Міжнародному центрі культури і мистецтв профспілок України (Жовтневий палац) та у конференц-залі Національного науково-го центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, де обговорювали питання, присвячені перкутан-ним та хірургічним втручанням у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). У Міжнародному центрі культури і мистецтв проф-спілок України впродовж першого дня засідання в межах освіт-ньої програми для лікарів-кардіологів, інтерністів, терапевтів загальної практики та сімейної медицини читали лекції та проводили майстер-класи такі визначні українські нау ковці, як ака-демік НАМН України, проф. Д.Д. Зербіно, чл.-кор. НАМН України, проф. К.М. Амосова, проф. Л.Г. Воронков, проф. Ю.М. Сіренко, проф. М.І. Лутай та ін., російські колеги проф. А.Л. Верткін та д-р мед. наук А.В. Сусєков. Урочистості з нагоди відкриття Конгресу відбулися у Жовтневому палаці та завершилися кон-цертною програмою.

У своєму вітальному слові до учасників Конгресу президент АКУ академік НАМН України В.М. Коваленко зазначив, що запро-понований розподіл місць проведення заходу допоможе роз-містити всіх бажаючих та забезпечить можливість гостям взяти участь саме у тих засіданнях, які є для них найбільш цікавими. Він наголосив, що в останні роки члени АКУ приділили багато уваги співпраці з відомими кардіологічними структурами, зокрема ЄТК, Американською ассоціацією серця та Американським коле-джем кардіологів. Партнерство з Асоціацією кардіологів Франції дозволило провести і в Україні, і у Франції спільні наукові секції та українсько-французькі форуми. Взаємодія українських фахівців

із світовою кардіологічною спільнотою має велике значення не лише для популяризації вітчизняного наукового товариства, але й держави. Така спів праця дає можливість для обміну інформа-цією, інтеграції кращих досягнень світової кардіології у вітчизня-ну практику. Одночасно із закордонними колегами запроваджено освітні програми, спільне виконання наукових досліджень — усе це сприяє розвитку української кардіології.

При проведенні Об’єднаного пленуму ЄТК та АКУ у концертному залі Палацу мистецтв «Український дім» вільних місць майже не було: велика кількість бажаючих почути про нові досягнен-ня у лікуванні основних серцево-судинних захворювань слухали доповіді стоячи. Під час цього засідання представники ЄТК ознайомили слухачів із результатами досліджень, що не лише справили враження на спеціалістів з Європи, але й привели до оновлення даних відповідних керівництв.

Зокрема, проф. Мартін Кові (Лондон, Велика Британія), який вперше відвідав Київ, наголосив, що попри досягнення останніх років залишається проблема медикаментозного лікування хворих на ІХС. Він навів дані, відповідно до яких майже у 40% хворих, за якими спостерігають у клініках, має місце ангінозний біль або порушена толерантність до фізичного наванта ження, що асоційовано з гіршим прогнозом для пацієнта. Відповідно до результатів останніх досліджень одним із факторів ризику несприятливого прогнозу та серцево-судинної події є частота серцевих скорочень (ЧСС) більше ніж 70 ударів за хвилину. Цей висновок зроблено на підставі аналізу даних більш як 10 тис. обстежених, тому ЧСС потребує уваги клініциста при лікуванні хворого на стенокардію напруги. Таким чином було наголоше-но на необхідності застосування засобів, що здатні впливати на цей фактор ризику задля досягнення основних завдань ліку-вання хворого на стабільну стенокардію: усунення симптомів та покращання прогнозу і запобігання смерті пацієнта або роз-витку інфаркта міокарда. Враховуючи останні результати бага-тоцентрових досліджень, проф. М. Кові позитивно відгукнувся про зміни, внесені до національних українських рекомендацій з лікування стабільної стенокардії, які були репрезентовані на Конгресі.

Тему додаткових можливостей з покращання виживання хво-рих на серцеву недостатність (СН) під час спільного засідання ЄТК та АКУ продовжив у своїй доповіді проф. О.М. Пархоменко, який відзначив внесок українських фахівців з різних науко-вих центрів у проведення масштабної міжнародної науково-дослідницької роботи. Олександр Миколайович підтримав твер-дження проф. М. Кові щодо визнання ЧСС, більшої ніж 70 ударів за хвилину, як нового патогенетичного фактора ризику, що визначає тривалість життя, перебіг серцевої недостатності, та який слід розглядати не лише як маркер можливого розвитку ускладнень, але власне як фактор цього ризику. У зв’язку з важ-ливістю контролю ЧСС для покращання виживання хворих на СН було розглянуто результати дослідження SHIFT, які стали однією з головних тем Конгресу ЄТК, що відбувся у Стокгольмі (Швеція) наприкінці серпня. До певної міри саме ці результати привели до оновлення рекомендацій з лікування стабільної стенокардії в Україні.

Проф. О.С. Сичов у своїй доповіді розповів про особливості нового керівництва ЄТК щодо ведення хворих з ФП. Він зазначив, що відповідно до оновлених даних розповсюдженість ФП є біль-шою, ніж раніше вважали, та становить 1–2% (в Україні, відпо-відно до даних національних популяційних досліджень — 2,4%). Відбулися зміни класифікації та алгоритмів лікування ФП. Олег Сергійович також розповів про нову дослідницьку програму, яка діятиме в межах міжнародного співробітництва за участі трьох країн та буде присвячена вивченню взаємодії іонних кана-лів клітини. У хворих, які братимуть участь у цьому досліджен-ні, будуть проводити генетичний аналіз, відповідно до якого у Швейцарії створять клітинну модель з подальшим проведен-ням внутрішньоклітинних електрофізіологічних досліджень та визначенням функції окремих каналів.

Проф. А. Гавацци (Бергамо, Італія) у своїй доповіді зосере див увагу на проблемах діагностики та своєчасних заходів щодо про-філактики прогресування та лікування безсимптомної дисфунк-ції лівого шлуночка серця. Він зазначив, що розповсюдженість СН серед європейців сягає 7 млн осіб, але ця цифра є приблиз-ною і залежить від визначення поняття синдрому у кожній краї-ні. Крім того, розповсюдженість СН буде зростати і надалі через збільшення тривалості життя європейців та ті ліку вальні заходи, які покращують прогноз хворих на СН, зокрема імплантовані кардіовертери-дефібрилятори. Було відзначено важ ливу роль у покращанні прогнозу хворих на СН таких заходів, як лікування ІХС, процедури реваскуляризації, контроль артеріальної гіпер-тензії, а також використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та бета-адреноблокаторів. Проф. А. Гавацци відмітив особливе значення методів сучасної діагностики, які надають можливість виявити ранні стадії захворювання та впливати на подальший його перебіг.

Крім спільного засідання ЄТК та АКУ, низки спеціалізова-них пленарних засідань під час Конгресу вперше було проведено засідання з інтервенційної аритмології, організовано Українсько-російський симпозіум «Можливості та перспективи холтерівського моніторингу». Проведена прес-конференція, присвячена ХІ Національному конгресу кардіологів України, під час якої серед інших питань, переважно пов’язаних із розповсю-дженням серцево-судинних захворювань в Україні та можливос-тями їх профілактики, обговорювали причини серцево-судинної смерті дітей під час занять на уроках фізичної культури у школах. На завершення Конгресу традиційно відбулися Генеральна асамблея АКУ, конкурс наукових робіт молодих вчених та Нарада з організаційно-методичних проблем кардіологічної служби України. Наприкінці засідання було прийнято текст резолюції, у якому надано оцінку проведеному заходові та визначено пер-спективи подальшої діяльності АКУ.

Підготовлено редакцією «Therapia. Український медичний вісник»

Фото надані оргкомітетом Конгресу