У звіті вказується на посилення фіскального тиску, зумовленого значними потребами в інвестиціях на місцевому рівні (за оцінками, протягом наступних 10 років Україна потребуватиме приблизно 29 млрд доларів США), тривожний демографічний профіль та на необхідність модернізувати державні послуги. У цьому документі зазначено також, що усунення наявних проблем, які перешкоджають підвищенню ефективності, дасть змогу щороку заощаджувати до 1% ВВП у сфері освіти та 0,6% ВВП — охорони здоров’я і спрямувати ці кошти на підвищення якості послуг. Згідно з цим звітом основним джерелом неефективності є відсутність гнучкості в процесі формування бюджетів для сфер охорони здоров’я та освіти, до якої призводять стандартні норми матеріально-технічних ресурсів, що не дозволяють місцевим органам влади перерозподіляти ресурси відповідно до змін у попиті.

«Існуючу неефективність посилюють регулювання та стимули, пов’язані з механізмами формування бюджетів, фінансування та адміністративного управління місцевих органів влади та надання послуг охорони здоров’я та освіти», — зазначає Пабло Сааведра, економіст Світового банку та головний автор документа. «Незважаючи на істотну роль, яку відіграють місцеві органи влади у системі державних видатків на послуги охорони здоров’я та освіти, їхня спроможність перерозподіляти ресурси у межах секторів задля забезпечення вищої ефективності та якості послуг украй обмежена», — додає пан Сааведра.

У звіті відзначається, що за такої ситуації додаткові бюджетні ресурси ситуації не поліпшать. Зокрема, запровадження медичного страхування в Україні, яке зараз обговорюється і яке також має на меті залучення додаткових ресурсів до сектора охорони здоров’я, означатиме лише збільшення податкового навантаження на населення та високі адміністративні витрати, але не дасть змоги вирішити проблеми, які є основною причиною неефективності та низької якості послуг. Першочергові заходи реформ мають натомість спрямовуватися на ліквідацію негнучкої системи розподілу видатків, які повинні підтримувати наявні мережі закладів, що надають послуги, і забезпечити сильніші стимули й можливості для місцевих органів влади розподіляти кошти так, щоб задовольняти попит населення. У документі наголошується, що ці заходити необхідно здійснити в такий спосіб, щоб захистити бідних і врахувати соціальні наслідки оптимізації функціонування шкіл і заходів охорони здоров’я, зумовлені зменшенням кількості їхніх працівників.

«Вчителі, медсестри і лікарі заслуговують на кращі умови праці», — зазначає Мартін Райзер, економічний радник Світового банку. «Багато з них будуть змушені працювати по-іншому, але отримуватимуть за це й гідну винагороду, яка виявлятиметься у поліпшенні умов праці та у вищій оцінці їхньої роботи учнями, батьками і пацієнтами», — вважає пан Райзер.

Світовий банк підтримує поліпшення послуг охорони здоров’я та освіти, використовуючи свій портфель інвестиційних позик і програму Позик на підтримку стратегії розвитку. Загальна сума зобов’язань на підтримку охорони здоров’я та освіти наприкінці 2007 р. становила 147 млн доларів США. 2 лютого 2008 р. Світовий банк і Україна підписали угоду про другу позику в сумі понад 300 млн доларів США, спрямовану на підтримку стратегії розвитку, в якій викладено програму пріоритетних реформ у сфері міжбюджетних відносин і в наданні послуг у сфері охорони здоров’я та освіти.

Вибрані рекомендації звіту

• Зміцнити органи влади районного і міського рівня, включаючи передачу їм усіх функцій охорони здоров’я та освіти від органів влади нижчого рівня.

• Забезпечити органам влади малих міст, сіл і селищ збереження інших їхніх місцевих функцій і нинішнього політичного представництва.

• Сприяти консолідації місцевих органів влади третього рівня за допомогою стимулів, а не указів, водночас уникаючи створення нових місцевих органів влади рівня, нижчого від районного, зі значними повноваженнями у сфері видатків.

• Переглянути та усунути «норми», що містяться в наказах Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України, які визначають параметри формування місцевих бюджетів і позбавляють гнучкості місцеві органи влади.

• Дати органам влади районного і міського рівня більшу свободу в плануванні та розподілі (і перерозподілі) своїх кадрів і ресурсів.
Широко використовувати злиття шкіл і закладів охорони здоров’я та забезпечити можливості для органів влади районного і міського рівня для здійснення такого злиття.

• Включити до законодавства та забезпечити впровадження податку на майно з відповідним фіскальним кадастром. Скасувати податки, які дають низькі надходження до бюджету, і спростити місцеві податки з метою зменшення адміністративних витрат і витрат на збір податків.

• Раціоналізувати формулу для трансфертів вирівнювання, зокрема, шляхом усунення зайвих чинників і неналежно розроблених стимулів.

• Включити до Бюджетного кодексу капітальний трансферт/субвенцію, що матиме сталий характер і ґрунтуватиметься на відповідності певним критеріям.

• Вдосконалити законодавчу базу для запозичень місцевих органів влади відповідно до найкращої міжнародної практики.

• За допомогою усунення «норм» забезпечити оптимізацію кількості посад в освіті та охороні здоров’я, включаючи непедагогічні посади у системі освіти і технічні посади у системі охорони здоров’я. Крім того, здійснити перегляд «норм» для досягнення ефективнішого робочого навантаження вчителів.

• Вдосконалити контроль за власними платежами населення за послуги охорони здоров’я та освіти з метою зменшення нерівності.

• У разі, якщо можна буде забезпечити фіскальні заощадження, надавати цільову допомогу бідним, спрямовуючи більші суми видатків районним лікарням (до яких найчастіше звертаються бідні) і виділяючи цим лікарням ресурси на ліки, що видаються за рецептами.

За матеріалами www.worldblank.org