Морфологічно система місцевого імунітету складається із утворень MALT-системи (Mucosal Associated Lymphoid Tissues — лімфоїдна тканина, що асоційована зі слизовою оболонкою, — мигдалики, пейєрові бляшки) і окремих субепітеліальних та інтраепітеліальних лімфоцитів. Ці структури мають свої особливості, які і забезпечують функціонування місцевого захисту: вони постійно безпосередньо контактують з величезною кількістю антигенного матеріалу; у імунокомпетентних клітинах Т-лімфоцитах (CD3+) пейєрових бляшок збільшена кількість рецепторів, що розпізнають антигени (АГ); наявна функціональна єдність анатомічно віддалених ділянок, яка обумовлена тим, що активовані АГ лімфоцити із пейєрових бляшок кишечника мігрують по слизовим оболонкам багатьох органів (травної системи, органів дихання, шкіри, урогенітального тракту).

За нормальної життєдіяльності людини на слизові оболонки постійно потрапляє величезна кількість АГ, тисячі окремих білкових сполук, серед яких лише незначна кількість пов’язана із патогенними мікроорганізмами, які мають потенційну небезпеку для організму людини, всі інші антигени є нешкідливими. Наприклад, на поверхню слизової оболонки травного тракту постійно потрапляють білки-АГ їжі, АГ нормальної мікрофлори, іноді серед них трапляються АГ патогенних бактерій, вірусів, найпростіших. З поверхнею слизових оболонок респіраторного тракту контактують АГ домашнього пилу, пилку рослин, шерсті та лупи тварин тощо. Серед усього цього спектра нешкідливих для людини АГ на слизові оболонки респіраторного тракту іноді потрапляють представники патогенних бактерій та вірусів. Тому на відміну від системного імунітету, який орієнтований на формування імунної відповіді на будь-які чужорідні АГ, на рівні місцевого імунітету необхідно диференціювати ці АГ за рівнем небезпеки для організму. На безпечні для організму людини АГ формування імунної відповіді є не лише недоцільним, а й небезпечним. Це пов’язано, по-перше, із розвитком запалення на поверхні слизових, яке супроводжується порушенням їхньої функціональної активності та сприяє підвищенню проникності для мікроорганізмів; по-друге, багатокомпонентна імунна відповідь на нешкідливі АГ може бути виснажливою для імунної системи, тим самим перешкоджаючи забезпеченню ефективної відповіді на патогени.

Таким чином, основною рисою місцевого імунітету є пригнічення імунної відповіді (протизапальна направленість), що формується за участю трьох унікальних феноменів: оральної толерантності, так званого фізіологічного запалення та місцевої дії секреторної форми імуноглобуліну А (sIgA).

Під оральною толерантністю розуміють стан активної імунної ареактивності до певних АГ, з якими організм контактував раніше під час ентереального введення, при збереженні імунної реактивності на інші АГ. Оральна толерантність не формується по відношенню до потенційно небезпечних для організму структур. Саме оральна толерантність і є причиною, яка не дозволяє реалізуватись імунним реакціям на нешкідливі для людини білки їжі, пилок рослин тощо. Також оральна толерантність запобігає розвитку таких аутоімунних та алергійних захворювань, як хвороба Крона, бронхіальна астма, целіакія тощо.

Навіть якщо на слизові оболонки потрапляє патогенний мікроорганізм, система місцевого імунітету намагається знешкодити збудника без розвитку запалення. Слід зазначити, що прояви хвороби, наприклад гострого респіраторного захворювання (ГРЗ), скоріше є наслідками розвитку запального процесу слизової оболонки, аніж результатом пошкоджувальної дії збудника на організм. При цьому розвиток запалення на поверхні слизових оболонок містить більше шкоди для організму, ніж користі. Гіперемія, набряк, посилення секреції, підвищення проникності слизових оболонок і врешті-решт порушення їхньої функції — ось результат розвитку запалення слизової оболонки будь-якої локалізації. Тому еволюційно склалося, що для слизових оболонок характерний переважно протизапальний характер імунної відповіді. Якщо ці захисні фактори не спрацьовують, на слизовій оболонці розгортається типовий запальний процес і виникає захворювання.

Основним імуноглобуліном, що забезпечує специфічний гуморальний захист організму, є sIgА. Він складається із двох компонентів: молекули імуноглобуліну A та секреторного компоненту. Імуноглобулін A продукується плазматичними клітинами, які розташовані у підслизовому шарі. Після утворення молекули IgА активно поглинаються епітеліоцитами слизових оболонок, де відбувається з’єднання двох молекул і IgА із секреторним компонентом, який синтезується епітеліоцитами. Секреторний IgА має істотні відмінності, які відрізняють його від сироваткового IgА, а також імуноглобулінів інших класів. Так, за допомогою секреторного компонента він здатен активно прикріплюватися до поверхні слизової оболонки. Також він стійкіший до протеолізу, коливань рН, а завдяки своїй димерній будові (складається з двох молекул сироваткового IgА) здатен ефективніше зв’язувати патогенні мікроорганізми. На відміну від інших класів імуноглобулінів зв’язування sIgА із антигеном не призводить до активації системи комплементу, тим самим не відбувається індукція запального процесу.

Відповідно до концепції спільності функціонування імунної системи слизових оболонок потрапляння антигену на поверхню однієї із слизових оболонок веде до поширення імунної відповіді на усі інші слизові оболонки організму. Наприклад, потрапляння АГ на поверхню слизової оболонки кишечнику зумовлює формування імунної відповіді на слизових оболонках респіраторного тракту, яку можна визначити за продукцією специфічних антитіл та появою антигенспецифічних Т-лімфоцитів до АГ, з яким слизова оболонка дихальних шляхів не контактувала.

Наведені факти дозволяють розглядати комплекс компонентів місцевого імунітету як підсистему імунної системи організму, що функціонує певною мірою автономно по відношенню до системної імунної відповіді.

У пацієнтів з частими і тривалими респіраторними інфекціями насамперед уражаються слизові оболонки, тому, коли йдеться про зниження частоти та зменшення важкості ГРЗ, основна увага має бути спрямована саме на місцевий імунітет. На сьогодні найбільш обґрунтованим способом впливу на систему місцевого імунітету є використання бактеріальних лізатів. Це пов’язано з тим, що за механізмом дії бактеріальні лізати впливають на організм максимально природним шляхом. На відміну від багатьох інших імунотропних препаратів вони не втручаються в тонкі, недостатньо вивчені процеси регуляції діяльності імунної системи.

Найбільш вивченими є бактеріальні лізати для перорального прийому. Механізм дії цих препаратів реалізується на основі розглянутої вище концепції спільності імунної системи слизових оболонок. Бактеріальні лізати забезпечують контакт антигенів збудників з макрофагами слизової оболонки травного тракту з їхньою подальшою презентацією лімфоцитам MALT-системи. Внаслідок цієї взаємодії виникають комітовані клони В-лімфоцитів, які продукують специфічні антитіла до антигенів збудників, що містяться в бактеріальних імунотропних препаратах. Міграція комітованих В-лімфоцитів в інші лімфоїдні утворення MALT-системи організму з подальшою диференціацією в плазмоцити приводить до продукції специфічного sIgA та розвитку ефективного місцевого імунного захисту проти основних збудників ГРЗ.

Механізм дії мікробних імуномодуляторів спрямований на стимуляцію як специфічного імунітету (ефект щеплення), так і неспецифічних захисних факторів, зокрема фагоцитів. У численних клінічних дослідженнях встановлено, що бактеріальні лізати можуть істотно знижувати частоту ГРЗ у дітей, які часто та тривало хворіють, а також у дорослих хворих. Це встановлено за результатами проведених контрольованих досліджень [1–7, 17]. Використання бактеріальних лізатів для перорального прийому у дітей зменшує прозапальну спрямованість імунної відповіді, що є важливим у разі розвитку хронічного запального процесу на слизових оболонках [7]. Ефекти бактеріальних лізатів можуть бути пов’язані не лише із стимуляцією специфічного антибактеріального імунітету, але й з активацією неспецифічних захисних факторів [8]. Важливим ефектом використання препаратів із групи бактеріальних лізатів є зниження частоти застосування антибіотиків [9].

Доведено користь використання бактеріальних лізатів у пацієнтів, які схильні до частих і тривалих респіраторних захворювань. З урахуванням цього в теперішній час в деяких публікаціях розглядається питання щодо необхідності проведення сезонної антибактеріальної вакцинації з використанням бактеріальних лізатів для перорального прийому [10].

Бактеріальні лізати можуть полегшувати перебіг хронічної обструктивної хвороби легень, знижуючи частоту та важкість рецидивів цього серйозного захворювання, за якого існуючий терапевтичний потенціал має певні обмеження щодо забезпечення належної якості життя хворих [11, 12].

Вважається, що найоптимальнішим є такий режим дозування бактеріальних лізатів, за якого препарат призначають інтермітуючими курсами протягом 3 міс поспіль.

Доведено, що бактеріальні лізати для перорального прийому можуть нормалізовувати регуляторні процеси в імунній системі, що робить перспективним їхнє використання навіть у разі аутоімунних захворювань [13, 14].

Ознакою того, що використання бактеріальних лізатів є важливим напрямком в лікуванні та профілактиці респіраторних захворювань, є той факт, що на сьогодні препарати цієї групи активно вивчають, розширюючи спектр показань до їхнього застосування [15–18].

Література

1. Volgin AR, Demina IuV. Experience of using bacterial lysate IRS 19 for the prophylaxis of the diseases of respiratory organs in organized groups Zh Mikrobiol Epidemiol Immunobiol. 2005 May–Jun; (3): 82–4.
2. Rossi S, Tazza R. Efficacy and safety of a new immunostimulating bacterial lysate in the prophylaxis of acute lower respiratory tract infections. A randomised, open, controlled clinical trial. Arzneimittelforschung. 2004; 54(1): 50–6.
3. Schaad UB, Mutterlein R, Goffin H; BV-Child Study Group. Immunostimulation with OM-85 in children with recurrent infections of the upper respiratory tract: a double-blind, placebo-controlled multicenter study. Chest. 2002 Dec; 122(6): 2042–9.
4. Carmona-Ramirez MA, Alvarez-Gomez V, Berber A. Use of OM-85 BV for the prevention of acute respiratory tract infections in occupational medicine. J Int Med Res. 2002 May-Jun; 30(3): 325–9.
5. Gutierrez-Tarango MD, Berber A. Safety and efficacy of two courses of OM-85 BV in the prevention of respiratory tract infections in children during 12 months. Chest. 2001 Jun; 119(6): 1742–8.
6. Grevers G, Palacios OA, Rodriguez B, Abel S, van Aubel A. Treatment of recurrent respiratory tract infections with a polyvalent bacterial lysate: results of an open, prospective, multinational study. Adv Ther. 2000 Mar-Apr; 17(2): 103–16.
7. Zielnik-Jurkiewicz B, Jurkiewicz D, Stankiewicz W. Effectiveness of Broncho-Vaxom in prevention of recurrent upper respiratory tract infection in children Pol Merkur Lekarski. 2005 Nov; 19(113): 625–9.
8. Del-Rio-Navarro BE, Luis Sienra-Monge JJ, Berber A, Torres-Alcantara S, Avila-Castanon L, Gomez-Barreto D. Use of OM-85 BV in children suffering from recurrent respiratory tract infections and subnormal IgG subclass levels. Allergol Immunopathol (Madr). 2003 Jan-Feb; 31(1): 7–13.
9. Steurer-Stey C, Lagler L, Straub DA, Steurer J, Bachmann LM. Oral purified bacterial extracts in acute respiratory tract infections in childhood: a systematic quantitative review. Eur J Pediatr. 2007 Apr; 166(4): 365–76.
10. Rosaschino F, Cattaneo L. Strategies for optimizing compliance of paediatric patients for seasonal antibacterial vaccination with sublingually administered Polyvalent Mechanical Bacterial Lysates (PMBL). Acta Biomed. 2004 Dec; 75(3): 171–8.
11. Collet JP, Shapiro P, Ernst P, Renzi T, Ducruet T, Robinson A. Effects of an immunostimulating agent on acute exacerbations and hospitalizations in patients with chronic obstructive pulmonary disease. The PARI-IS Study Steering Committee and Research Group. Prevention of Acute Respiratory Infection by an Immunostimulant. Am J Respir Crit Care Med. 1997 Dec; 156(6): 1719–24.
12. Targowski T, Jahnz-Rozyk K, Plusa T, Niedzialkowski P, Rozynska R. Influence of Broncho-Vaxom treatment on serum concentration of metalloproteinase-9 in patients with chronic obstructive pulmonary disease Pol Merkur Lekarski. 2005 Nov;19(113):630-3.
13. Bowman LM, Holt PG. Selective enhancement of systemic Th1 immunity in immunologically immature rats with an orally administered bacterial extract. Infect Immun. 2001 Jun;69(6): 3719–27.
14. Chiavaroli C, Moore A. An hypothesis to link the opposing immunological effects induced by the bacterial lysate OM-89 in urinary tract infection and rheumatoid arthritis. BioDrugs. 2006; 20(3): 141–9.
15. Lanzilli G, Falchetti R, Cottarelli A, Macchi A, Ungheri D, Fuggetta MP. In vivo effect of an immunostimulating bacterial lysate on human B lymphocytes. Int J Immunopathol Pharmacol. 2006 Jul-Sep; 19(3): 551–9.
16. Macchi A, Vecchia LD. Open comparative, randomized controlled clinical study of a new immunostimulating bacterial lysate in the prophylaxis of upper respiratory tract infections. Arzneimittelforschung. 2005; 55(5): 276–81.
17. Jareoncharsri P, Bunnag C, Tunsuriyawong P, Assanasane P, Voraprayoon S, Pinkaew B. An open-label, prospective study of an oral polyvalent bacterial lysate (Luivac) in the treatment of recurrent respiratory tract infections in Thai patients. Asian Pac J Allergy Immunol. 2003 Dec; 21(4): 223–30.
18. Ruah SB, Ruah C, van Aubel A, Abel S, Elsasser U. Efficacy of a polyvalent bacterial lysate in children with recurrent respiratory tract infections. Adv Ther. 2001 Jul-Aug; 18(4): 151–62.