Therapia

Анемія хронічного захворювання: «terra incognita» в терапевтичнійпрактиці

Д.А. Лисенко, канд. мед. наук, Вінницький національний медичний університет

Анемія хронічного захворювання (АХЗ) (код за МКХ-Х — D 63.8) залишається досить невизначеною патологією в загальній лікувальній практиці та в практиці гематолога. За останні 10 років суттєво зріс інтерес до даного виду анемії в зв'язку із визначенням широкого діапазону нозологій (ревматичні хвороби, запальні захворювання травного тракту, органів дихання, хронічні інфекційні процеси), що супроводжуються розвитком АХЗ [1, 9, 14]. АХЗ розвивається у пацієнтів з хронічним (більше 2 міс) перебігом запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, злоякісні новоутворення або хронічні інфекційні розлади (остеомієліт, туберкульоз тощо) [8, 11, 12]. Однак діагноз АХЗ залишається досить рідким в рутинній лікарській діяльності і, незважаючи на існування критеріїв діагностики та диференційної діагностики стану, він часто маскується діагнозами «залізодефіцитна анемія» (ЗДА), «анемія змішаного ґенезу» тощо.

Статистичні дані щодо поширеності AХЗ відсутні. Висловлено припущення, що старіння населення і значна поширеність хронічних інфекцій та запальних захворювань у всьому світі призводять до збільшення кількості пацієнтів із АХЗ [13, 14]. Поширеність ЗДА в структурі анемій, навпаки, має тенденцію до зниження завдяки застосуванню комплексу лікувально-профілактичних заходів, виявленню та обстеженню груп ризику, а також проведенню ефективної діагностики та лікування [6].

Попри відомості про те, що АХЗ є другим за поширеністю видом анемії після ЗДА, а за даними багатьох міжнародних досліджень встановлено, що у пацієнтів старше 60 років вона є найчастіше діагностованим видом анемії, в Україні дані щодо поширеності АХЗ залишаються невідомими [2–4, 9, 11, 12]. Поодинокі роботи, присвячені вивченню окремих нозологій, не дають уявлення про загальну поширеність АХЗ в популяції, що суттєво утруднює роботу практичних лікарів з діагностики даної патології та проведення ефективної терапії.

Однією з причин такої ситуації в нашій країні є відсутність клінічних рекомендацій та настанов щодо АХЗ, якими має керуватись лікар первинної ланки, хоча для ЗДА недавно прий нято Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «ЗДА» (наказ МОЗ України від 02.11.2015 № 709), що детально був розглянутий в кількох номерах журналу «Therapia» за 2016 р. [5].

Привертає увагу досить нечітка і нелогічна позиція даного протоколу щодо виключення ЗДА і подальшої діагностичнолікувальної тактики. Зокрема, у пацієнта з мікроцитарною анемією (середній об'єм еритроцитів (MCV) <80 фл) після визначення рівня феритину рекомендовано або підтвердити діагноз ЗДА, або оцінити рівень С-реактивного білка (C-РБ), виявити запальні захворювання і супутні клінічні ознаки (рисунок).

(...)

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

 

Для оформления редакционной подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию (АКЦИЯ!)

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@umb.com.ua,  dmitrieva@umb.com.ua