Therapia


№6 (121) 2017

Огляд літератури

О.В. Рябоконь

Описание статьи

О.В. Рябоконь, д-р мед. наук, Запорізький державний медичний університет

Останнім часом принципи противірусного лікування хронічного гепатиту С (ХГС) зазнали суттєвих змін, оскільки подвійна противірусна терапія, яку проводили з застосуванням комбінації пегільованого інтерферону (Peg-IFN) з рибавірином (RBV) давала змогу досягти стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) лише у половини хворих. Поява противірусних препаратів з прямим механізмом дії 1-го покоління, а саме боцепревіру (BOC) та телапревіру (TLV), дала можливість підвищити ефективність лікування, проте не надавала змоги використання безінтерферонових режимів лікування та не вирішувала повною мірою поставленого завдання — досягнення СВВ. Вирішити цю проблему допомагають нові противірусні препарати з прямим антивірусним механізмом дії 2-го покоління, поява яких дає змогу використовувати безінтерферонові схеми лікування, ефективність при застосуванні яких сягає 90% і вище [1, 2].

Огляд літератури

Л.Л. Сидорова

Описание статьи

Л.Л. Сидорова, канд. мед. наук, Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины

Статья научного редактора

Диуретики — препараты первой линии в лечении больных с артериальной гипертензией (АГ). Данная группа антигипертензивных средств играет важную роль в комбинированной терапии пациентов с АГ. На диуретиках базируются 3 основные рациональные комбинации антигипертензивных лекарственных средств — с ингибитором ангиотензинпревращающего фермента (иАПФ), блокатором рецепторов ангиотензина (БРА) и с антагонистом кальция (АК).

Лекція

Д.А. Лисенко

Описание статьи

Д.А. Лисенко, канд. мед. наук, Вінницький національний медичний університет

Анемія хронічного захворювання (АХЗ) (код за МКХ-Х — D 63.8) залишається досить невизначеною патологією в загальній лікувальній практиці та в практиці гематолога. За останні 10 років суттєво зріс інтерес до даного виду анемії в зв'язку із визначенням широкого діапазону нозологій (ревматичні хвороби, запальні захворювання травного тракту, органів дихання, хронічні інфекційні процеси), що супроводжуються розвитком АХЗ [1, 9, 14]. АХЗ розвивається у пацієнтів з хронічним (більше 2 міс) перебігом запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, злоякісні новоутворення або хронічні інфекційні розлади (остеомієліт, туберкульоз тощо) [8, 11, 12]. Однак діагноз АХЗ залишається досить рідким в рутинній лікарській діяльності і, незважаючи на існування критеріїв діагностики та диференційної діагностики стану, він часто маскується діагнозами «залізодефіцитна анемія» (ЗДА), «анемія змішаного ґенезу» тощо.

Фармакологічний практикум

К.А. Михалев, Т.Я. Чурсина

Описание статьи

К.А. Михалев, канд. мед. наук, Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, Т.Я. Чурсина, канд. мед. наук, Буковинский государственный медицинский университет

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) — широкоприменяемые в медицине лекарственные средства, которым свойственен ряд терапевтических эффектов: противовоспалительный, жаропонижающий, анальгетический и антитромботический [1, 2]. Диклофенак — наиболее часто назначаемый НПВП во всем мире [3]. Молекула диклофенака была синтезирована A. Sallmann и R. Pfister в виде натриевой соли, и после внедрения препарата в клиническую практику в 1973 г. дальнейшие научные разработки были направлены на создание его различных лекарственных форм в целях повышения эффективности, а также улучшения переносимости и профиля безопасности [4].

Пам'ятка для хворого

Описание статьи

МЗ Украины в информации, представленной на официальном сайте, отмечает прогнозированный эпидемический подъем заболеваемости корью в нашей стране, что обусловлено недостаточным охватом профилактическими прививками детей и цикличностью данного заболевания. В 2016 г. были вакцинированы только 45,5% детей, ревакцинированы — 30,2%.