Therapia

Ведення пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом у закладах охорони здоров'я, які надають першу психологічну й первинну медичну допомогу (за матеріалами «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (висо

Гострий стресовий розлад (ГСР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — психічні розлади, що розвиваються у деяких осіб після травматичних подій (природні та техногенні катастрофи, обстріли, бомбардування та інші загрози життю під час війни, сексуальне або фізичне насилля, дорожньотранспортні пригоди, тортури тощо) і пов'язані із загрозою для життя або фізичної недоторканності, обумовлюючи сильний страх, безпорадність або жах. Відомості щодо поширеності та захворюваності ПТСР в Україні за офіційними даними МОЗ України на сьогодні відсутні [1].

Доступні дані щодо поширеності та захворюваності ПТСР ґрунтуються в основному на результатах великомасштабних епідеміологічних досліджень, проведених у США та Австралії, і обмежені відомостями щодо дорослих. Частота розвитку ПТСР становить 10–15% серед осіб, які зазнали впливу травматичних подій. У США в процесі епідеміологічних досліджень ПТСР виявили у 15% ветеранів-чоловіків і у 9% ветеранів-жінок, які брали участь у бойових діях.

Ведення пацієнтів із ПТСР визначає Наказ МОЗ України «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги від 23 лютого 2016 р. № 121. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад» (рамки 1, 2) [1].

ГСР та ПТСР — розлади, які мають такі спільні симптоми [1]:

повторне переживання — нав'язливі тривожні спогади про травмуючу подію; кошмари; інтенсивні психологічні страждання або соматичні реакції (пітливість, прискорене серцебиття та паніка при нагадуванні про травмуючу подію);

уникнення і емоційне заціпеніння — уникнення занять, місць, думок, почуттів або розмов, пов'язаних з подією; обмежені емоції; втрата інтересу до звичайної діяльності; відчуття відстороненості від інших;

надмірне збудження — безсоння, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, надмірна настороженість, надмірний старт-рефлекс;

дисоціативні симптоми — відчуження, емоційна глухість, дереалізація, деперсоналізація і дисоціативна амнезія (при ГСР). Основна відмінність між ГСР і ПТСР — тривалість часового

проміжку, що минув з моменту травматичної події. ГСР діагностують в період від 2 діб до 1 міс після травматичного інциденту, а ПТСР — не раніше ніж через 1 міс. ПТСР виникає або після ГСР, або після латентного періоду, який може тривати від кількох тижнів до 6 міс або зрідка — до кількох років.

(...)

 

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

 

Для оформления редакционной подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию (АКЦИЯ!)

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua