Therapia

Профілактичне консультування в практичній роботі лікаря

Г.З. Мороз, д-р мед. наук, І.М. Гідзинська, канд. мед. наук, Т.С. Ласиця, канд. мед. наук, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами

Стаття редакційного консультанта

На сучасному етапі розвитку медицини профілак тичний напрямок набуває пріоритетного значення. Положення доказової медицини щодо важливої ролі дотримання засад здорового способу життя та корекції чинників ризику з метою профілактики захворювань з хронічним перебігом, зокрема, серцево-судинних захворювань (ССЗ), включено до клінічних рекомендацій Європейського кардіологічного товариства, Американської колегії кардіології та Американської асоціації серця з профілактики [1, 2]. Проте ефективність впровадження цих положень залишається недостатньою, що було підтверджено за результатами дослідження EUROASPIRE та низки інших досліджень [3–8]. Однією з причин цього є недостатній рівень виконання пацієнтами рекомендацій лікарів щодо профілактики ССЗ, особливо тих, що стосуються зміни моделі поведінки [1].

Робота лікаря, спрямована на профілактику захворювань, включає три складові [9]:

- надання пацієнтові рекомендацій щодо зміни нездорової моделі поведінки та корекції чинників ризику, в тому числі медикаментозної корекції;

- вплив на прихильність пацієнта до виконання рекомендацій лікаря;

- проведення обстежень з метою виявлення доклінічних проявів захворювання та/або чинників ризику їх виникнення.

Особливостями профілактичних заходів є те, що їх проводять, як правило, за ініціативи лікаря, а не пацієнта — при зверненні останнього з приводу симптомів захворювання або в рамках диспансерного нагляду чи проведення профілактичного огляду. Тому одним з основних завдань, які постають перед лікарями при впровадженні профілактичних програм та наданні пацієнтам рекомендацій щодо профілактики ССЗ, є залучення пацієнтів до активної участі в їхній реалізації, що потребує відповідної професійної підготовки з питань проведення профілактичного консультування [10]. Цей аспект проблеми активно досліджується, і актуальним є узагальнення сучасних наукових публікацій з цього питання [1, 10, 11].

Профілактичне консультування — один з видів медичного консультування, що передбачає процес інформування та навчання пацієнта з метою формування поведінкових навичок, які сприяють зниженню ризику розвитку захворювань (за їхньої відсутності) і ускладнень захворювань (у разі їхньої наявності). Основна мета профілактичного консультування — покращання поінформованості пацієнта щодо заходів попередження виникнення хвороби та його заохочення до виконання таких заходів.

Процес медичного консультування, або медична консультація, є основою лікарської діяльності [12]. Питання стосовно методології проведення медичного консультування та вивчення механізмів його ефективності стало предметом багатьох наукових досліджень, більшість з яких було проведено у 70-х роках минулого століття. Було запропоновано низку моделей консультативного процесу — залежно від структури, мети та завдань, засобів і навичок комунікації, які використовує лікар під час спілкування з пацієнтом, а також характеру відносин «лікар — пацієнт». Методологія проведення медичного консультування та практичного використання моделей консультування є одним з предметів у медичних навчальних закладах Великобританії, США та низки інших країн [13, 14]. Загалом це стосується [14, 15]:

- методології отримання інформації від пацієнта;

- методології аналізу отриманої інформації;

- методології надання рекомендацій.

(...)

 

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

Для оформления подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua