Therapia

WebCardio.org - дайджест - вересень

Результати досліджень UNDER-ATP i EAST-AF

Результати дослідження ALBATROSS

Результати дослідження BACC

Застосування шкали CHA2DS2-VASc у пацієнтів без ФП

Наявність депресії при неконтрольованому артеріальному тиску (АТ)

Результати дослідження CIRCUS

Користь сну після обіду

 

 

 

 

Новини конгресу Європейського кардіологічного товариства

Результати досліджень UNDER-ATP i EAST-AF

Оприлюднено результати дослідження UNDER-ATP, в якому вивчали дві стратегії ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП): ізоляцію усть легеневих вен (n=1007) та ізоляцію усть легеневих вен із введенням аденозинтрифосфату (АТФ) (n=1113). Протягом першого року спостереження не було виявлено достовірного зниження частоти рецидивів ФП/передсердних тахіаритмій. Рецидивів аритмії упродовж першого року не виявлено у 68,7% пацієнтів групи застосування АТФ і у 67,1% — групи стандартної ізоляції легеневих вен. Різниця залишилась недостовірною і після стратифікації пацієнтів за підтипом ФП. 2044 пацієнти, які завершили участь у дослідженні UNDERATP, було включено у дослідження EAST-AF та рандомізовано в групу прийому антиаритмічних препаратів (приблизно 75% пацієнтів отримували антиаритмічний препарат І класу) впродовж 90 діб після абляції (n=1018) та в групу контролю. За результатами дослідження виявилось, що в перші 90 діб після проведення абляції рецидивів ФП/ передсердних тахіаритмій не було відмічено у 59,0% пацієнтів групи антиаритмічної терапії і у 52,1% осіб групи контролю. Різниця виявилась статистично достовірною.

Результати дослідження ALBATROSS

Результати нового дослідження ALBATROSS продемонстрували, що раннє призначення антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів не покращує клінічних наслідків у пацієнтів без серцевої недостатності (СН), які нещодавно перенесли інфаркт міокарда (ІМ). В групу стандартної терапії було рандомізовано 801 пацієнта. У перші 72 год 802 пацієнтам призначали стандартну терапію і схему антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (болюсне внутрішньовенне введення 200 мг канреонату з подальшим прийомом 25 мг/добу спіронолактону впродовж 6 міс). Середній вік пацієнтів в обох групах становив 58 років. За частотою досягнення первинної кінцевої точки (комбінації смерті, клінічної смерті з вдалою реанімацією, фібриляції шлуночків/шлуночкової тахікардії, СН чи наявності показань до імплантації кардіовертера-дефібрилятора впродовж 6-місячного періоду спостереження) групи не розрізнялись (відносний міжгруповий ризик стосовно комбінованої первинної кінцевої точки 0,97; р=0,81). Не виявлено різниці між групами в досягненні вторинних кінцевих точок — значущої шлуночкової аритмії (6% порівняно з 5,6% відповідно), розвитку чи погіршення перебігу СН (5,6% порівняно з 5,9%) чи повторного ІМ (1% порівняно з 0,6%). Відносний ризик (ВР) смерті у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST на електрокардіограмі, яким призначали антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів, становив 0,20 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,06–0,70; р=0,004), в підгрупі пацієнтів з ІМ без елевації ST — 3,47 (95% ДІ 0,72–16,12). У групі пацієнтів, яким призначали антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів, частіше виявляли гіперкаліємію (3% порівняно з 0,2%; p<0,0001).

Результати дослідження BACC

У дослідження BACC було включено 1045 пацієнтів (середній вік — 65 років) з гострим загрудинним болем, які були доставлені у відділення невідкладної допомоги з підозрою на гострий ІМ. Для виключення ІМ проводили тестування як за звичайною 3-годинною методикою, так і за допомогою високочутливого тестування з проміжком 1 год. Виходячи з результатів стандартного тестування, 184 пацієнтам було встановлено діагноз ІМ. Розраховане дослідниками оптимальне граничне значення тропоніну І для виключення діагнозу ІМ становило 6 нг/л. Діагностичний алгоритм надалі був підтверджений у двох незалежних дослідженнях (ADAPT і APACE), які включали 4009 пацієнтів із загрудинним болем і підозрою на ІМ. Встановлено, що негативне предикторне значення тесту становить від 99,2 до 99,7%, а позитивне предикторне значення — від 80,4 до 81,5%.

Застосування шкали CHA2DS2-VAScу пацієнтів без ФП

Шкалу CHA2DS2-VASc застосовують з метою оцінки ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з ФП. За результатами нового дослідження, представленого на конгресі Європейського кардіологічного товариства, ця шкала може бути корисною для такої ж оцінки, але у пацієнтів із СН. Було виявлено, що у пацієнтів із СН і наявністю чи відсутністю ФП кількість балів за цією шкалою асоційована з ризиком ішемічного інсульту, тромбоемболії і смерті. Отримані результати свідчать про те, що пацієнтам із СН без наявності супутньої ФП і кількістю балів за CHA2DS2VASc >3 показано проведення антикоагулянтної терапії. Встановлено, що у пацієнтів із СН і 4 і більше балами за CHA2DS2-VASc без супутньої ФП ризик тромбоемболічних ускладнень вищий, ніж у пацієнтів з наявною ФП. Це, своєю чергою, може свідчити про те, що причиною інсульту та емболії є не тільки ФП, але й інші додаткові механізми, що виявляють у пацієнтів із СН. Автори наголошують, що дане дослідження було обсерваційним, що потребує проведення рандомізованих досліджень для підтвердження отриманих результатів.

Наявність депресії при неконтрольованомуартеріальному тиску (АТ)

За даними нового дослідження, в якому взяли участь 35 537 пацієнтів, виявлено, що у хворих з дуже високим чи низьким рівнем АТ, у яких паралельно спостерігаються симптоми депресії, існує підвищений ризик розвитку серйозних серцево-судинних подій (ІМ, СН і смерть). Встановлено, що за наявності депресії і високого рівня АТ ВР розвитку серцево-судинних подій на 83% вищий, ніж у пацієнтів без поєднання вказаних патологій. У пацієнтів з депресією і дуже низьким рівнем АТ зростання ВР серцево-судинних подій становило 36%. Достовірним предиктором комбінованої кінцевої точки (кардіальна смерть, госпіталізація з приводу інсульту, ІМ чи СН) виявився систолічний АТ на рівні від 160 до 240 мм рт. ст. (ВР 1,28; 95% ДІ 1,11–1,49) чи від 80 до 119 мм рт. ст. (ВР 1,15; 95% ДІ 1,03–1,29). Рівень діастолічного АТ не мав жодного впливу на ризик розвитку небажаних подій.

Результати дослідження CIRCUS

Результати нового дослідження продемонстрували, що призначення болюсного введення циклоспорину до проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) у пацієнтів з гострим ІМ і елевацією сегмента ST на ЕКГ не приводить до покращання клінічних наслідків (зменшення розміру ІМ внаслідок реперфузійного ураження) порівняно з показником у пацієнтів, яким не призначали болюсне введення препарату. Первинної кінцевої точки дослідження (комбінація смерті від усіх причин, погіршення перебігу СН впродовж індексної госпіталізації, повторна госпіталізація з приводу СН і небажане ремоделювання лівого шлуночка) протягом першого року спостереження досягли 59% учасників групи циклоспорину і 58,1% учасників групи плацебо. Різниця у частоті випадків досягнення кінцевої точки та її складових виявилась статистично недостовірною.

Користь сну після обіду

На конгресі Європейського кардіологічного товариства було представлено результати нового дослідження, яке продемонструвало, що у пацієнтів середнього віку з контрольованою артеріальною гіпертензією, які спали вдень, відзначено кращі показники АТ. Так, у пацієнтів, які спали 60 хв, зазвичай після обіду, відмічено зниження середньодобового рівня АТ на 4 мм рт. ст., більше ніж на 2% зниження АТ під час нічного сну та зменшення кількості необхідних антигіпертензивних препаратів. Це було проспективне дослідження, в якому взяли участь 200 чоловіків і 186 жінок (середній вік — 61 рік, середній показник АТ — 129/76 мм рт. ст.). В учасників виявлено інші серцево-судинні чинники ризику: надлишкову масу тіла (середній індекс маси тіла (ІМТ) — 28,8 кг/м2), дисліпідемію (57% випадів), цукровий діабет (27% випадків); статус куріння (31% випадків). Після корекції на вік, стать, ІМТ, статус куріння, вживання солі, алкоголю, рівень фізичних навантажень і вживання кави було виявлено, що у пацієнтів, які відпочивають вдень, середньодобовий рівень систолічного АТ був нижчий на 5%. Рівень систолічного АТ при пробудженні після денного відпочинку у цих пацієнтів був нижчий, ніж у пацієнтів контрольної групи (126 порівняно із 131 мм рт. ст.), а рівень середньосистолічного АТ за нічний час — нижчий на 7 мм рт. ст. (на 6%).

Джерело: http://www.webcardio.org

Підготовлено А.О. Нудченко — клінічним ординатором кафедри кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

 

Для оформления подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua