Therapia

Профілактика серцево-судинних захворювань: історичний аспект та сучасний стан проблеми (Частина 3)

І.М. Гідзинська, канд. мед. наук, Г.З. Мороз, д-р мед. наук, Т.С. Ласиця, канд. мед. наук, О.О. Дзізінська, канд. мед. наук, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами

Закінчення. Початок див. в Therapia 2015, № 6 (99), с. 62–64, № 7–8 (100), с. 61–64.

Вперше використання нового способу оцінки загального ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) — системи SCORE — для країн з високим та низьким рівнем поширеності ССЗ було регламентовано у клінічних настановах (КН) з профілактики ССЗ 2003 р. (третій перегляд). У цьому ж документі концепцію первинної та вторинної профілактики замінила концепція визнання безперервного розвитку атеросклеротичного процесу, на підставі чого було запропоновано 4 рівні заходів профілактики— для пацієнтів з різним рівнем ризику:

- за наявності клінічних ознак ішемічної хвороби серця (ІХС) та/або гострого інфаркту міокарда (ГІМ)/гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) в анамнезі;

- за наявності високого ризику — при визначенні за допомогою моделей оцінки ризику за відсутності клінічних ознак ССЗ;

- за наявності родичів першого ступеня спорідненості з передчасним розвитком ССЗ;

- для всіх інших категорій пацієнтів.

У підготовці КН 2007 р. (четвертий перегляд) брали участь 9 організацій [97]. Новим стало визнання провідної ролі лікарів загальної практики та медичних сестер у впровадженні заходів профілактики. Велика увага приділялась консультуванню щодо модифікації способу життя та використанню шкали оцінки відносного ризику в осіб молодого віку для обґрунтування впровадження у них заходів профілактики. Починаючи з 2007 р. у КН з профілактики ССЗ стали вказувати рівень доказовості заходів надання медичної допомоги. Крім того, експерти почали приділяти більше уваги впровадженню положень КН у клінічну практику, з цією метою ними розроблено різні форми для застосування в клінічній практиці, зокрема, кишеньковий варіант для лікаря та електронні додатки. Також почали розробляти програми впровадження положень КН у практику, в першу чергу,— за рахунок підвищення поінформованості медичної спільноти щодо положень КН, яке проводиться за участі провідних фахівців у кожній країні [97].

В європейських КН з профілактики серцево-судинних захворювань 2012 р. (п'ятий перегляд) задекларовано необхідність проведення профілактичних заходів впродовж усього життя— від народження (якщо не раніше) до глибокої старості — та набули подальшого розвитку підходи щодо комплексного використання стратегій популяційної профілактики та високого ризику, які органічно доповнюють одна одну, щодо необхідності проведення освітніх програм для населення та поліпшення контролю чинників ризику (ЧР) у клінічній практиці [52].

Імплементація КН з профілактики визнається більшістю держав, зокрема після прийняття Європейським парламентом у 2007 р. Європейської хартії серця, основними положеннями якої є відмова від тютюнопаління, адекватний рівень фізичної активності, дотримання засад здорового харчування, профілактика надмірної маси тіла та ожиріння, підтримання оптимального рівня артеріального тиску (АТ) та загального холестеролу, корекція порушень обміну глюкози, уникання надмірного стресу [52].

Важливу роль у впровадженні заходів профілактики ССЗ відіграє відповідальне ставлення особистості до збереження свого здоров'я. Вперше цей постулат було виголошено в опублікованому у 1974 р. рапорті міністра охорони здоров'я Канади [98]. У документі було задекларовано важливість моделі поведінки для збереження здоров'я та профілактики захворювань і відповідальність людини щодо модифікації нездорової моделі поведінки. Роль моделі поведінки у збереженні здоров'я прирівнювали до такої рівня надання медичної допомоги. Цей документ мав значний вплив на розвиток практичних засад профілактичного напряму у медицині [1, 99, 100]. У 1977 р. у США було опубліковано рапорт щодо стану здоров'я населення, у якому обговорювались проблеми корекції нездорової моделі поведінки [1, 100]. Вагомим внеском щодо практичної реалізації цього положення стало прийняття у 1979 р. державної програми «Healthy people» — «Здоров'я для всіх». У програмі було наголошено на ролі чинників поведінки у збереженні здоров'я, основна увага була зосереджена на проведенні заходів щодо боротьби з тютюнопалінням, артеріальною гіпертензією (АГ), зловживанні алкоголем, запровадженні раціонального харчування та режиму адекватної фізичної активності. Продовженням програми «Healthy people» стало прийняття у 2000 р. програми «Promoting Health/Preventing Disease: Objectives for the Nation», у якій було визначено 226 вимірюваних цілей [1]. Питання підвищення поінформованості щодо здорового способу життя та корекції моделі поведінки стало ключовим елементом декларації стосовно заходів, спрямованих на досягнення здоров'я для всіх у 2000 р., яка була прийнята на міжнародній конференції, що відбулася у 1978 р. в Алма-Аті за ініціативи ВООЗ та ЮНІСЕФ [101]. Роль таких складових здорового способу життя, як харчування та фізична активність, була детально висвітлена у ратифікованій на 57-й асамблеї ВООЗ у 2004 р. постанові № WHA57.17 — Глобальна стратегія щодо харчування та фізичної активності [101].

Практичні етапи впровадження заходів щодо профілактики ССЗ відрізняються в окремих країнах, що обумовлено комплексом соціально-економічних, медичних, культурних та інших факторів. Наприклад, у США функціонує мережа як загальнодержавних, так і локальних закладів різного рівня, які займаються профілактикою захворювань та пропагандою моделей здорової поведінки. Органи державної системи охорони здоров'я, такі як Національні інститути охорони здоров'я (Тhe National Institutes of Health), Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими препаратами (The Food and Drug Administration), Центри контролю та профілактики захворювань, здійснюють координацію заходів профілактики та наукових розробок у цій галузі. Працюють також більше 20 центрів, що займаються впровадженням результатів наукових розробок, підвищенням поінформованості лікарів та визначенням обсягу профілактичних заходів, фінансування якого гарантується державою. Професійні медичні спільноти, такі як Американська асоціація серця (Тhe American Heart Association), співпрацюють з державними структурами, зокрема, при проведенні кампаній щодо підвищення поінформованості населення. У 1976 р., у відповідності до орієнтації системи охорони здоров'я на профілактику захворювань, спеціальною постановою у США було створено «Тhe Office of Disease Prevention and Health Promotion» (ODPHP) зі спеціальним підрозділом, який займається дослідженням моделей здорової поведінки. Велику роль у реалізації заходів профілактики захворювань та впровадженні засад здорового способу життя у США відіграють громадські та волонтерські організації. Роль місцевих громад задекларовано у більшості державних профілактичних програм, зокрема «Тhe Healthy People 2010» [1, 30]. Участь у реалізації таких програм беруть громадські та релігійні спільноти, доброчинні організації тощо. Проведення наукових досліджень у галузі профілактики також частково фінансується доброчинними фондами — серед найбільш відомих, фонди Henry J. Kaiser Family, W. K. Kellogg, Robert Wood, Johnson Ford та Rockefeller foundations [1, 6, 10].

Впровадження профілактичних програм в країнах Європи обумовило стабілізацію рівня захворюваності та смертності від ССЗ, зокрема в осіб молодого віку. Водночас, постаріння населення та зменшення смертності від ССЗ призвело до збільшення поширеності цих хвороб. У більшості країн Західної Європи ССЗ розвиваються у пізньому віці, що призводить до збільшення очікуваної тривалості життя без ССЗ. Досягнення цих результатів пов'язане з використанням науково обґрунтованих міждисциплінарних підходів [56]. (...)

 

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

Для оформления подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua