Therapia

Профілактика серцево-судинних захворювань: історичний аспект та сучасний стан проблеми (Частина 2)

І.М. Гідзинська, канд. мед. наук, Г.З. Мороз, д-р мед. наук, Т.С. Ласиця, канд. мед. наук, О.О. Дзізінська, канд. мед. наук, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами

Продовження. Початок див. в «Therapia» 2015, № 6 (99), с. 62.

Важливою складовою розвитку профілактичної кардіології стало формування стратегій профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ). У 1971 р. у США доктор Frederick H. Epstein описав 2 рівні профілактики — «клінічно-індивідуальний» та «суспільний». У 1979 р. провідний британський епідеміолог д-р Geoffrey Rose (рис. 2) ввів поняття «стратегія високого ризику» та «масова стратегія», останній термін згодом змінили на «популяційну стратегію» [63]. У російськомовних фахових виданнях для визначення стратегії високого ризику використовують термін «групова стратегія» [5].

Стратегія популяційної профілактики включає масову пропаганду здорового способу життя, підвищення рівня поінформованості населення щодо чинників ризику (ЧР) виникнення захворювань та формування відповідального ставлення до збереження свого здоров'я. Важливим елементом практичної реалізації популяційної стратегії є створення умов для її впровадження за участі законодавчих, економічних та суспільних механізмів. Основними перевагами такої стратегії є те, що вона охоплює широкі верстви населення та спрямована на зниження середньопопуляційного рівня тих ЧР, які доведено впливають на розвиток захворювань, без суттєвого збільшення витрат на медичне забезпечення [5, 64]. Заходи, які використовуються в рамках популяційної стратегії, спрямовані на формування здорового способу життя та покращання умов навколишнього середовища, зокрема, соціальноекономічних чинників. Поняття «здоровий спосіб життя» означає збалансоване здорове харчування, оптимальний рівень фізичної активності, відмову від тютюнопаління та зловживання алкоголем [52]. Широке впровадження програм популяційної профілактики розпочалось у 1970-х рр. У США це була програма «Тhe Three City Project» — у рамках програми «Тhe Stanford Heart Disease Prevention Program», в Європі — широковідомий проект «Північна Карелія» (рис. 3), який було розпочато за ініціативи жителів Фінляндії (станом на 1970 рік Північна Карелія, яка раніше входила до складу СРСР, мала найвищий рівень смертності від ССЗ серед країн Західної Європи) та продовжено під егідою ВООЗ [65, 66]. Основними завданням проекту «Північна Карелія» було зменшення впливу таких вагомих ЧР, як артеріальна гіпертензія (АГ), гіперхолестеролемія та тютюнопаління. Комплексні заходи включали продуману інформаційну кампанію, співробітництво з закладами харчової промисловості, участь місцевих закладів охорони здоров'я та громадських організацій, реформу сільськогосподарської галузі та медикаментозне лікування осіб, які мають високий рівень ризику розвитку ССЗ.

Виважена стратегія та раціональне використання ресурсів привели до зниження нормалізованої за віком смертності на 73% у 1995 р. за рахунок зменшення загального рівня ризику у популяції. Проект «Північна Карелія» з 1971 по 1979 рр. коштував, у перерахунку на сучасні показники, понад $4,8 млн. Значна економія коштів була досягнута за рахунок раціонального використання існуючої інфраструктури системи охорони здоров'я. Згідно з підрахунками, економія коштів на лікування хворих з ССЗ в результаті зменшення кількості випадків гострих порушень мозкового кровообігу та гострого інфаркту міокарда (ГІМ) становила $5,5 млн, за рахунок зменшення виплат по хворобі та інвалідності — понад $10,9 млн. Позитивні результати впровадження профілактичних програм стали підґрунтям для подальшого розвитку популяційної профілактики [6, 10]. Програма популяційної профілактики у Польщі, основні заходи якої були спрямовані на впровадження засад здорового харчування, сприяла зниженню смертності від ССЗ, зокрема у Варшаві, на 50% за період з 1991 по 2002 рр. За цей час вживання вершкового масла зменшилось на 52%, інших жирів тваринного походження — на 20%, молока — на 27%, яловичини — на 57%, картоплі — на 8%. Вживання рослинних олій збільшилось на 100%, курятини — на 70%, фруктів — на 64%. Загалом вживання насичених жирів зменшилось на 19%, а вживання поліненасичених жирних кислот збільшилось на 32% [67].

Стратегія високого ризику, яку д-р Geoffrey Rose називав також стратегією індивідуальної профілактики, тісно пов'язана з клінічною практикою: вона починається з ідентифікації осіб, чий ризик розвитку захворювання є вищим, ніж середньостатистичний — внаслідок наявності ЧР або доклінічних проявів атеросклерозу — з наступним проведенням заходів корекції ЧР, у тому числі, медикаментозної [5]. (...)

 

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

Закінчення у наступному номері


Для оформления подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua