Therapia

Профілактика серцево-судинних захворювань: історичний аспект та сучасний стан проблеми (Частина 1)

І.М. Гідзинська, канд. мед. наук, Г.З. Мороз, д-р мед. наук, Т.С. Ласиця, канд. мед. наук, О.О. Дзізінська, канд. мед. наук, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами

Профілактика серцево-судинних захворювань (ССЗ) як наукова дисципліна сформувалась у ХХ сторіччі в процесі розвитку профілактичного напрямку в медицині. Розвиток профілактичної кардіології був зумовлений тим, що починаючи з 40-х років минулого століття в більшості економічно розвинених країн відбулась зміна структури захворюваності та смертності — так званий епідеміологічний перехід (epidemiologic transition). Провідне місце у структурі захворюваності та смертності населення цих країн посіли хвороби, що мають хронічний перебіг, зокрема ССЗ. Зростання ролі ССЗ у структурі загальної смертності населення спостерігається і на початку ХХІ століття. 

Так, якщо у 1998 р. у Європі ССЗ становили 28% у структурі смертності осіб чоловічої статі та 34% — серед жінок віком до 75 років, то у 2009 р. — відповідно 38 та 42% [1–3]. До зростання поширеності хвороб з хронічним перебігом призвело і збільшення середньої тривалості життя, зокрема в США з 47,3 року у 1900 р. до 75,0 року у 1987 р. — наслідком чого стало збільшення у популяції частки осіб похилого та старечого віку. До того ж, у 80% осіб віком старше 65 років діагностують два або більше захворювання з хронічним перебігом, і зазвичай одне з них — ССЗ. Така динаміка захворюваності призводить до постійного збільшення витрат системи охорони здоров'я, зокрема у США з 5% валового національного продукту у 1929 р. до 13% у 1993 р. [1]. Тому заходи профілактики ССЗ посіли важливе місце серед стратегічних напрямків розвитку медичної науки та галузі охорони здоров'я у більшості країн світу.

Провідна роль у формуванні профілактичного напрямку в кардіології належить США. Наукові дослідження з проблеми профілактики захворювань у сфері охорони здоров'я у ційРис. 1. Д-р Ancel Keys (1904–2004), один з організаторів дослідження «The Seven Countries Study» (1958) країні стали проводити з 20-х років минулого століття [1]. У 1940-х рр. в США було створено мережу спеціалізованих установ — Центрів контролю та профілактики захворювань (the Centers for Disease Control and Prevention), що сприяло розвитку наукових засад профілактики, зокрема, профілактики ССЗ. Важливе значення у формуванні сучасних напрямів профілактичної кардіології мали дослідження у галузі клінічної епідеміології ССЗ. Клініко-епідеміологічні дослідження, які спочатку використовували лише для кількісної оцінки терапевтичної ефективності нових лікарських засобів, згодом стали основою для дослідження закономірностей виникнення та перебігу ССЗ та розробки раціональних підходів щодо їх профілактики [4, 5]. Перші проспективні епідеміологічні дослідження щодо ССЗ та етіологічних чинників їх розвитку були розпочаті наприкінці 40-х років минулого століття у США — «Тhe Minnesota Businessmen Study» у 1947 р. та Фремінгемське дослідження — у 1948 р. [6–8]. Фремінгемське дослідження залишається одним з найбільш визначальних у галузі клінічної епідеміології [9, 10]. Початковим завданням дослідження було встановлення етіологічних чинників атеросклерозу і пов'язаних з ним захворювань серцево-судинної системи. Однак з часом стало очевидним, що в розвитку ССЗ велику роль відіграють чинники, які не є істинно етіологічними, але за їх наявності вірогідність розвитку та прогресування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС) збільшується. Ця група чинників отримала назву «чинники ризику». Вперше цей термін щодо ССЗ був використаний у 1961 р. під час публікації результатів Фремінгемського дослідження, які переконливо довели, що гіперхолестеролемія, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння та цукровий діабет (ЦД) є чинниками ризику (ЧР) ІХС та мозкового інсульту [11]. Також було показано негативний вплив на розвиток ССЗ ЧР, пов'язаних зі способом життя — таких, як тютюнопаління та низький рівень фізичної активності, обґрунтовано необхідність їх корекції [9].

Згодом було проведено низку нових проспективних досліджень, а у 1950-х рр. минулого століття відомий вчений Ancel Keys провів перше пілотне дослідження щодо популяційних відмінностей виникнення ССЗ та пов'язаних з ними чинників, що стало основою для проведення широковідомого епідеміологічного дослідження «Тhe Seven Countries Study» [12] (рис. 1). Дослідження тривало 25 років, у ньому було показано негативний вплив на захворюваність та смертність від ССЗ у різних країнах таких чинників, як АГ, гіперхолестеролемія, підвищений індекс маси тіла (ІМТ), характер харчування та тютюнопаління [12, 13]. «The Seven Countries Study» стало стимулом для країн-учасниць щодо організації аналогічних проектів на національному рівні [6].

Іншим важливим міжнародним проектом, який також було розпочато за ініціативи США у 1950 р., став «The International Atherosclerosis Project» — порівняльне дослідження щодо поширеності ССЗ у 19 країнах за результатами аутопсій [14].

Значний внесок у розвиток концепції ЧР був зроблений при проведенні міжнародного дослідження INTERHEART, у якому брали участь 52 країни. Було показано, що, незалежно від країни, національності, демографічних та економічних чинників розвиток гострого інфаркту міокарда (ГІМ) пов'язаний з 9 чинниками: АГ, тютюнопалінням, ЦД, абдомінальним ожирінням, дисліпідемією, низьким рівнем фізичної активності, особливостями харчування, зокрема, низьким вмістом у раціоні фруктів та овочів, надмірним вживанням алкоголю, соціальним статусом та психологічними особливостями людини [15]. (...)

 

Полностью статью читайте в печатной версии журнала

Для оформления подписки на журнал Therapia вы можте самостоятельно скачать,  заполнить, оплатить и выслать нам купон-заказ и квитанцию

а можете позвонить или написать в наш отдел подписки:

Виктория Мартыненко, Инна Дмитриева тел.: +38 (044) 498-06-73,

e-mail: trade@ums.kiev.ua,  dmitrieva@umb.com.ua