Therapia

Пам’ятка для тих, хто є курцем

В Україні курять близько 45% чоловіків та 16% жінок. Кожна цигарка містить не лише нікотин, але й більше ніж 4 тис. різних хімічних сполук, серед яких є встановлені канцерогени та метаболічні отрути.

 Куріння призводить до підвищення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, збільшення потреби міокарда в кисні та одночасно до зменшення насиченості гемоглобіну киснем, погіршує реологічні властивості крові, негативно впливає на стінку судин та обмін ліпідів. Таким чином, у курців підвищений ризик розвитку серцево-судинних подій, і зокрема інфаркту міокарда.

Половина тих, хто курить, помирають дочасно від асоційованих із курінням захворювань. Наприклад, у Сполученому Королівстві кожні 5 хв помирає одна людина від захворювання внаслідок куріння, кожен час від таких захворювань помирають 12 курців. Чоловіки, які курять, у середньому втрачають 10 років життя порівняно із тими, хто ніколи не курив. Половина підлітків, які курять, якщо будуть продовжувати курити впродовж життя, помруть від спричинених тютюном хвороб до 70 років, втративши у середньому 21 рік.

Куріння згубно впливає не лише на курця, але й його оточення, особливо на дітей, у яких, крім втрат для здоров’я, формується поведінкова модель, що може реалізуватись у початок куріння. У Сполученому Королівстві пасивне куріння зумовлює майже 3 тис. смертей на рік серед осіб працездатного віку та близько 8 тис. — серед пенсіонерів. Пасивне куріння на робочому місці призводить у цій країні в середньому до 2 смертей на день.

Куріння негативно впливає на репродуктивну систему: у жінок призводить до раннього клімаксу та на 30% зменшує фертильність, у чоловіків — до зменшення об’єму еякуляту, змін якості сперми та сперматозоїдів, зокрема їхньої кількості, рухливості та здатності проникати до яйцеклітини.

Смерть через куріння найчастіше настає внаслідок злоякісних новоутворень (легені, верхніх дихальних шляхів, стравоходу, сечового міхура тощо), хронічного обструктивного захворювання легенів, пневмонії, захворювань серцево-судинної системи та травного тракту.

Повна відмова від куріння можлива, але потребуватиме на початковому етапі певних зусиль курця.

Якщо Ви вирішили позбутися цієї згубної звички, для Вас будуть корисними наступні рекомендації, які доцільно використовувати покроково.

Крок 1. Визначення статусу куріння та його письмова фіксація.

Слід оцінити давність куріння, кількість цигарок за добу та особливості тютюну (кількість смол та нікотину). Окремо слід визначити причини, що спонукають Вас курити. Якщо Ви позбуваєтеся згубної звички під керівництвом лікаря, останній має зафіксувати отриману інформацію у медичній документації та розрахувати Ваш індивідуальний ризик розвитку серцево-судинної події.

Крок 2. Створення мотиваційної моделі відмови від куріння.

Для цього слід мати інформацію про ризики і негативний вплив куріння на здоров’я курця та його оточення, яку Ви можете отримати у Вашого лікаря або з інших інформаційних джерел. Зверніть увагу на ризики, пов’язані з курінням (смерть від злоякісного або серцево-судинного захворювання, згубний вплив на дітей, які перебувають поруч, тощо). Спробуйте відмовитись від куріння прямо зараз.

Якщо Ви не готові відмовитись від куріння відразу, ще раз оцініть свою персональну відповідальність за здоров’я — своє та оточуючих. Спробуйте зрозуміти причину відмови від припинення куріння та оцінити переваги, які це надасть.

Якщо Ви погоджуєтесь відмовитись від куріння — вітаємо з правильним рішенням. Ваш лікар може і повинен запропонувати Вам моральну підтримку та графік поступової відмови від куріння, рекомендувати медикаментозний супровід — надати інформацію про нікотинзамісну терапію, яка значно полегшує процес відмови від куріння.

Доцільно, особливо на 1–2-му етапах, уникати «провокацій» з боку курців, по можливості не бувати в місцях для куріння. Слід мати на увазі, що після такої відмови Ви швидко відчуєте покращання самопочуття та підвищення апетиту. Іноді можливе збільшення маси тіла, у зв’язку з чим у цей період рекомендовано підвищити фізичне навантаження. Доцільно вести щоденник, у якому відображати причини, що спонукали Вас до куріння, фіксувати рівень щоденного фізичного навантаження, дані щодо маси тіла, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Лікар сімейної медицини має скласти для Вас план відвідувань та проводити систематичний контроль даних щоденника і плану відмови від куріння, своєчасно призначати та модифікувати нікотинзамісну терапію (табл. 2), надавати моральну підтримку на шляху до повної відмови від куріння.

Крок 3. Контроль, робота над помилками, заохочення

Самостійно або разом із лікарем слід проводити аналіз записів щоденника, виявляти причини, які провокували повернення до куріння, та розробляти шляхи їх усунення. Дуже важливо, щоб Ви відчували контроль та моральну підтримку з боку лікаря та Ваших близьких, зацікавленість у сумісному досягненні обраної мети — повної відмови від куріння.

Підготовлено:

Н.М. Сидорова, канд. мед. наук, доцент, Н.В. Дзизенко, магістр медицини, Українська військово-медична академія