Результаты поиска

Поиск по запросу атеросклероз вернул всего 6 результатов.
Пороки сердца у пожилых — преобладание дегенеративного кальцинированного стеноза аортального клапана

(Therapia, №11 (31) - Клиническая практика)

Н.Я. Доценко, С.С. Боев, И.А. Шехунова

Н.Я. Доценко, С.С. Боев, И.А. Шехунова

Запорожская медицинская академия последипломного образования

   Наиболее частой причиной приобретенных пороков сердца в юности является острая ревматическая лихорадка, в среднем возрасте — инфекционный эндокардит [1-4]. Однако терапевты нередко игнорируют вопрос развития пороков в старшем возрас­те. При этом обнаружение патологии клапанов сердца у пожилых людей часто расценивают как «проявление общего атеросклеро-тического процесса» и не уделяют этому должного внимания. Наиболее распространенным среди всех пороков левых отде­лов сердца в настоящее время является аортальный стеноз (АС) (43,1%). Причем при АС в 81,9% случаев выявляется «сенильная дегенерация» [5].

Статины: вопросы, требующие решения

(Therapia, №3 (24) - Фармакологический практикум)

С.А. Тихонова, Е.В. Хижняк

С.А. Тихонова, Е.В. Хижняк

Одесский государственный медицинский университет, кафедра внутренней медицины № 2

Доказательная база эффективности статинов в профилактике кардиоваскулярного риска (КВР)

   В настоящее время в развитых странах мира статины принима­ют 80-95% пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) [1]. Внедрение в практику более жестких норм липидного спектра плазмы крови, прежде всего холестерина (ХС) липопротеинов низкой плотности (ЛНП) [2], означает, что показания к длитель­ному приему статинов существенно расширяются. Отмечается несколько новых тенденций к применению статинов: установлены более низкие целевые уровни липидов и рекомендована большая интенсивность терапии [3, 4].

Метаболічний синдром Х: психосоматичний підхід до діагностики та лікування

(Therapia, №3 (24) - Фармакологический практикум)

О.С. Чабан, О.О. Хаустова

О.С. Чабан, О.О. Хаустова, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України

Актуальність проблеми

   Важливість поєднання психічного, соматичного та соціально-го здоров''я людини була підкреслена у визначенні Всесвітньої організації охорони здоров''я (ВООЗ) і отримала вагоме підтвердження в багатьох наукових дослідженнях. Принцип єдності соматичного і психічного здоров''я, що є основним у сучасній медичній науці та практиці, забезпечує комплексний підхід до клінічного обстеження і лікування пацієнта, тому є необхідним для всіх медичних спеціальностей [1, 2, 7]. Підвищення інтересу науковців та лікарів загальної практики до психосоматичної медицини також обумовлено організаційними зрушеннями лікувально-профілактичної допомоги.

Статини у профілактиці серцево-судинних ускладнень

(Therapia, №4 (14) - Фармакологический практикум)

М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко

М.І. Лутай, професор, д-р мед. наук, зав. відділенням атеросклерозу і хронічної ІХС А.Ф. Лисенко, старший науковий співробітник Національний науковий центр «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска»

   Серцево-судинна патологія залишається основною причиною захворюваності та смертності в усьому світі. Так, за даними ВООЗ, від серцево-судинних захворювань щорічно вмирає близько 17 млн людей. Водночас результати численних експериментальних, епідеміологічних та клінічних досліджень, проведених протягом останніх 50 років, не залишають сумнівів щодо впливу порушень ліпідного обміну на розвиток атеросклерозу та його ускладнень. Передусім це стосується захворюваності та смертності внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС). В Україні понад 15% дорослого населення страждають на ІХС. Дисліпідемії, зокрема, підвищений рівень загального холестерину (ХС) реєструють у 48,5% чоловіків віком 40–60 років і у 56,3% жінок; а поширеність та смертність від ІХС залишаються одними з найвищих у Європі. Саме тому особливого значення набуває система заходів як первинної, так і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, що ґрунтуються на результатах масштабних клінічних досліджень і спрямовані на корекцію гіперхолестеринемії як основного фактора ризику атеросклерозу та ІХС.

Влияние олмесартана на прогрессирование коронарного атеросклероза: анализ результатов внутрисосудистого ультразвукового исследования с измерением объемных параметров в динамике наблюдения в рамках исследования OLIVUS

(Therapia, №5 (47) - Медицина доказательная)

Atsushi Hirohata, Keizo Yamamoto, Toru Miyoshi, Kunihiko Hatanaka, Satoshi Hirohata, Hitoshi Yamawaki, Issei Komatsubara, Masaaki Murakami, Eiki Hirose, Shinji Sato, Keisuke Ohkawa, Makoto Ishizawa, Hirosuke Yamaji, Hiroshi Kawamura, Shozo Kusachi, Takash

Atsushi Hirohata, Keizo Yamamoto, Toru Miyoshi, Kunihiko Hatanaka, Satoshi Hirohata, Hitoshi Yamawaki, Issei Komatsubara, Masaaki Murakami, Eiki Hirose, Shinji Sato, Keisuke Ohkawa, Makoto Ishizawa, Hirosuke Yamaji, Hiroshi Kawamura, Shozo Kusachi, Takashi Murakami, Kazuyoshi Hina, Tohru Ohe, Окаяма, Тоттори, Цуяма, Япония

Цель. Цель данного исследования — оценить влияние олмесартана на прогрессирование коронарного атеросклероза.

Обоснование. В предыдущих испытаниях на основании результатов внутрисосудистого ультразвукового исследования (ВСУЗИ) высказано предположение о замедлении прогрессирования атеросклеротической бляшки коронарной артерии при применении некоторых препаратов, однако убедительных доказательств регрессии после применения средств, блокирующих рецепторы ангиотензина II, не предоставлено.